Кіт котові каже: “Коте,
до комори кадуб вкотили.
В кадуб вкинеш капустину,
Кілька китичок калини”.

Воно залежить вiд стану голосових складок і роботи м’язів, змінюють обсяг всього вокального тракту. Але головна роль приділяється обсягу глотки.

1. Темний тембр – це потовщені голосові складки та великий обсяг вокального тракту, якого досягають великим об’ємом глотки, низьким положенням гортані, високим становищем м’якого піднебіння, голосними великого об’єму та витягуванням губ вперед.

 Артикуляційний образ – «зівок».

2. Світлий тембр — це тонкі голосові складки та малий обсяг вокального тракту: активне зближення надгортанника та задньої стінки глотки, високе положення гортані, низьке положення м’якого піднебіння, голосні малого об’єму та розтягування губ убік.

Артикуляційний образ -«посмішка».

Модифікацією в системі «Гнучкий голос» називається зміна звучання голосу, пов’язана з активністю неголосових м’язів надгортанника, вестибулярних складок та гортані цілком (гроул, скрим, ретл, харш тощо).

1 . Надгортанна модифікація. У створенні звуку беруть участь надгортанник та черпалонадгортанні складки. Найчастіше використовується у джазі.

2. Вестибулярна модифікація. Зі зміною ступеня зближення та натягу вестибулярних (хибних) складок змінюється характер звуку. Використовується у рокмузиці.

3. Черпалоподібна модифікація. Вібрація черпалоподібних хрящів додає характерного тріску. Використовується в рок-музиці та горловому співі.

4. Гортанна модифікація. Голосові складки розімкнені, і в вібрацію залучаються стінки гортані (і навіть трахеї) цілком. Використовується у рок-музиці.

Намагайтеся вимовляти фрази якомога чіткіше і звертайте увагу на те, які звуки порушуються найбільше при кожній із труднощів.

1. Закритий ніс. Найсильніше змінює тембр носових приголосних М і Н. Якщо ви «гунавиті» на інших звуках, вам необхідні вправи, що активізують м’яке небо.

2. Зімкнені губи. Губи розслаблені і пасивно розкриваються повітрям, що видихається. Найбільше труднощів виникає при виголошенні губних і губнозубних звуків М, Б, П, В, Ф. Істотно змінюється тембр голосних звуків, оскільки багатьом з них необхідно хороше розкриття рота. Удосконалюючи цю техніку, ви робите свої перші кроки до черевомовлення.

3. Зімкнені зуби. Помітно змінюються лише голосні звуки. Якщо ви відчуваєте значні труднощі при виголошенні приголосних, займіться вправами на рухливість мови.

4. З «кулаком» у роті. Порушуються всі звуки, крім голосних великого обсягу (А, О, Е), та задньомовних приголосних (Г, К, X). Дозволяє усвідомити важливість кінчика язика та відчути активність його задньої частини.

5. З одним голосним. Вчить зберігати форму голосного І долати мовний стереотип.

1. Ствердна інтонація — невелике підвищення тону з наступним помітним його зниженням.
2. Питальна інтонація – значне підвищення тону.
3. Окликова інтонація — середнє або сильне підвищення тону та збільшення гучності.

Автор: Коваленко Антон (фонопед, логопед, вокальний тренер)

Хочете потренуватися ще, більше скоромовок знайдете за посиланням.